Асоціація молодих політологів і політиків

Розмір тексту
  • Збільшити розмір шрифту
  • Стандартний розмір шрифту
  • Зменшити розмір шрифту

Без ефективного планування виборчої кампанії не можна сподіватися на високий результат

 

Про особливості парламентської виборчої кампанії на Волині, настрої громадян та те, чому у трьох волинських округах знову обрали “старих” Ігоря Єремеєва, Степана Івахіва та Сергія Мартиняка, у бліц-інтерв’ю “Громадському.Волинь” розповідає політолог, керівник громадської організації “Асоціація молодих політологів та політиків” Олександр Новосад.

Чи можна за результатами цих виборів сказати, що Майдан і війна на Сході змінили Україну?

Суспільство дійсно змінилося. Можна сказати, що нарешті в цих буремних подіях сформувалася єдина нація. Позитив, що ми нарешті отримали найбільш проукраїнський парламент.

Проте розчарування в «старих» політичних силах призвело до того, що настрої громадян теж змінюються досить швидкими темпами. Водночас чимало попередніх тенденцій повторилося.

Українці й надалі готові віддавати бонуси новим політичним силам. Якщо у 2002 році за пропорційною складовою виборів додаткові бонуси отримав Блок Юлії Тимошенко, у 2012 році – ВО «Свобода», то в цьому році був час «Самопомочі».

Результат колишніх регіоналів у п’яти східних областях демонструє, що наші громадяни ще й досі прагнуть частіше обирати «своїх негідників». Також у ряді центральних та східних округів не вдалося уникнути традиційних фальсифікацій. Тому важливо, щоб надалі органами влади проводилися більш рішучі дії у сфері захисту виборчих прав громадян.

 

Чому волиняни знову обрали в раду трьох умовно “старих” самовисуванців Івахіва, Єремеєва та Мартиняка, а не “нові обличчя”?

Мешканці цих округів обрали найбільш відомих у цих краях політиків. Варто зауважити, що після виборів 2012 року ці політики, діючі народні депутати Івахів, Єремеєв та Мартиняк, продовжили у своїх округах початі раніше інформаційні та благодійні кампанії з фінансування місцевих ініціатив. Крім того, знаючи ситуацію, до них на округи не особливо рвалися конкуренти, здатні перемогти. Особливо характерною є ситуація по 21 округу, де було найменше претендентів на депутатський мандат.

Сільський виборець добріший і менш вибагливий, але й ефективна виборча кампанія у такому окрузі добре «влітає у бензин», бо маловідомий кандидат має на кожному кроці заявляти про себе та рекламувати програмні ідеї.

Водночас у кожному виборчому окрузі нашої області мали чітко розроблену виборчу стратегію не більше двох-чотирьох кандидатів. Вони й змагалися за перемогу. Пристойні результати Володимира Бондаря, Костянтина Зінкевича та Людмили Кирди – непоганий політичний капітал на майбутні місцеві вибори.

Багато наших місцевих партійних осередків регулярно виїжджають за рахунок рекомендацій та технологічних розробок центральних штабів у рамках національної кампанії. Але під час мажоритарної кампанії потрібно чітко розрахувати власні сили, позиції основних конкурентів та думати як переграти, використати нові технології впливу на виборця. Хто вів стандартну кампанію, «як усі» – не отримав тих результатів, на які сподівався.

Ну хіба могли виграти кандидати, які для себе вважали мало не основною виборчою технологією тільки балотування від рейтингової партії? Чи такі претенденти у нардепи, які за кілька тижнів до виборів не мали сформованої штабної команди і за тиждень до дня голосування спромоглися випустити аж перший агітаційний листок?

В умовах виборчої кампанії потрібно діяти швидко, мати не лише «План А». Наприклад, 19 округ хоч і був дуже привабливим для балотування багатьох кандидатів (стартові рейтинги підтримки жодного із попередніх претендентів у нардепи 2012р. були не досягали навіть 20%), але не всі скористалися часовими можливостями підготуватися ще до офіційного початку кампанії, спланувати свої дії. Водночас переможець Ігор Гузь і інтернет-ресурси створив, і в кожному районі мікроштаби постворював, і медійну та агітаційні кампанії потужні провів – отримав результат.

Певною мірою в рамках національної виборчої кампанії саме здатністю працювати в екстремальних умовах пояснюється і значний успіх «Народного фронту». Вони і дослідження щодо назви та ключових гасел провели, над брендом та кольоровою гамами попрацювали. Домовлялися про один список із Порошенком, але паралельно розробляли план самостійної кампанії…

Хоча стартували в умовах, коли могли програти все. Під питанням було навіть отримання результату на рівні «Батьківщини» під керівництвом Юлії Тимошенко.

Тому перемогу діючих народних депутатів Єремеєва, Івахіва та Мартиняка вважаю цілком закономірною. Системність попередньої роботи, найбільшу впізнаваність та відомість серед виборців вони акумулювали у переможні результати.

 

“Асоціація молодих політологів та політиків” робила опитування волинян перед виборами. Які нові настрої ви помітили? Чи стали волиняни більш свідомо ставитися до участі у виборах після Майдану?

Так, досліджували політичні настрої. Окрім того, деякі наші інтерв’юери були залучені до роботи двох всеукраїнських екзит-полів національних соціологічних фірм.

Загалом політичні настрої волинян відповідають всеукраїнським тенденціям і змінювалися теж у руслі національних симпатій.

Раніше у нас близько 80% виборців голосували за партії національно-демократичного спрямування. Зараз цей показник навіть збільшився. В умовах нещодавньої виборчої кампанії партії, що підтримували колишню владу, втратили і той невеликий колишній ресурс підтримки. Так, антирейтинг (за кого точно не проголосують) комуністів та регіоналів просто зашкалював і подекуди сягав 80-87%. До партій, які найчастіше викликають негатив, потрапляли і колишні регіонали: тігіпківці, представники Партії розвитку України тощо.

Волиняни переважно підтримують як вступ України у Євросоюз, так і до НАТО. Сільський виборець більш довірливий, міський – більш вимогливіший до особистих якостей кандидатів. От, наприклад, і у 2012 році результати виборів щодо підтримки політичних партій у місті Луцьку були дещо відмінними від обласних тенденцій, і зараз маємо свою специфіку – друга позиція у партії «Об’єднання «Самопоміч», порівняно більші показники «Свободи» тощо.

Волинська область традиційно належить до територій із найбільш високою електоральною активністю, що й продемонструвала під час минулої кампанії. Проте явка на виборах могла бути й вищою. Однак, довіра до поки діючого складу парламенту напередодні старту парламентської кампанії була втричі нижчою за суму абсолютної та переважної довіри до Президента, політичні партії в рейтингу довіри до суспільних та політичних інституцій пасуть задніх – це зіграло не на користь зростання активності, навпаки – дещо знижувало пріоритетність цих виборів.

Більшість голосів виборців у нас отримали нові і відносно нові політичні об’єднання. А значить є бажання оновлювати політичну еліту, прагнення бачити нову якість політики.

Середа, 05 листопада 2014 адміністратор  

Щоб мати можливість додавати коментарі, Вам необхідно зареєструватись. Якщо Ви вже зареєстровані, просто увійдіть на сайт під власним іменем і паролем. Деякі матеріали сайту можуть бути доступні для перегляду лише зареєстрованим користувачам.

Напрямки роботи

kontent2.jpg

Події

 

Ключові гравці у виборах міського голови Луцька

 

Понад 83% лучан підтримують вступ до НАТО

Більшість мешканців Луцька - 83,6% вважають, що Україні потрібно вступити до НАТО. Про це свідчать...

 

Чи підтримують у Луцьку ініціативи нової влади?

 

Чоловіки у Луцьку - більші оптимісти, ніж жінки

 

Книга про історію становлення інститутів громадянського суспільства

    Презентація цього видання відбулася  у приміщенні Волинської обласної універсальної бібл...

Опитування

Я ставлюсь до політики: