Асоціація молодих політологів і політиків

Розмір тексту
  • Збільшити розмір шрифту
  • Стандартний розмір шрифту
  • Зменшити розмір шрифту

Вибори на Волині: майже без змін, але з інтригою

 

Передвиборча кампанія офіційно стартувала, і вже за два місяці українці будуть обирати новий склад Верховної Ради. У найвищих владних кулуарах довго обговорювали потребу змінити виборчу систему: зі змішаної, де половину народних обранців до парламенту проводять партії-переможці, а половину – безпосередньо виборці - на пропорційну: із відкритими списками. Тобто голосувати пропонували за партії, але з можливістю обирати із партійного списку тих представників, кого хотіли б бачити депутатом. Проте жоден із законопроектів, що пропонував перехід до нової системи виборів, при голосуванні в парламенті не набрав потрібної кількості голосів, навіть щоб потрапити до порядку денного.

Аби з’ясувати, чого чекати від виборів-2014, і якою є роль Волинської області у цьому процесі, «Слово Волині» звернулося по коментарі до провідних регіональних політологів: Юрія Кресака, голови правління Волинського відділення Комітету виборців України; Олександра Новосада, голови ВОМГО «Асоціація молодих політологів і політиків»; Михайла Шелепа, виконавчого директора ЛМГО «Центр політичного аналізу та виборчого консалтингу».

Волинський рахунок: 9,5 обранців

Політологи прогнозують традиційну для волинян виборчу активність. Юрій Кресак припускає, що явка на виборах у нашому регіоні становитиме 72-75%, тоді як загальноукраїнський показник буде суттєво нижчим – 60-63%. Високу явку політолог пояснює реакцією на загрозу повномасштабної російської інтервенції в Україну.
Із тих самих «воєнних» причин, переконаний Олександр Новосад, волинська виборча статистика – навпаки – втратить кілька відсотків:
- Навіяний революцією та складною політичною ситуацією запал впродовж року не згас, і активність, ймовірно, буде високою. Однак чимало волинян зараз воюють на Донбасі. Навіть якщо припустити швидке завершення війни, то багато військових тут не голосуватимуть, бо допомагатимуть мирному  облаштуванню життя на Сході.
За рахунок війни явка на майбутніх виборах буде на  1-3% нижчою, аніж у мирний час.

Михайло Шелеп також переконаний: явка на виборах буде «більша, бо досі відбуваються певні постреволюційні події, постмайданні виклики. І ці вибори – це шанс для суспільства зробити інший вибір. Раніше йшли голосувати, щоб отримати вигоду матеріальну, тепер будуть більш обдумано робити свій вибір».
Із року в рік активність на виборах українців загалом, і волинян зокрема, знижувалася. У 1998 році обирати народних депутатів прийшло 78,3% мешканців Волинської області, на наступних виборах у 2002 році – вже 75,6%, а на післяпомаранчеві парламентські вибори у 2006 році – 66,3%. Проте останні політичні події, очевидно, знову відродили віру виборців, бо вже на цьогорічних президентських виборах активність населення зросла: голосувало 71,8% волинян.
За останніми даними Державного реєстру виборців, волинський електорат становить 787 тисяч 342 особи (третє місце з кінця після Чернівецької та Кіровоградської областей). Це – трохи більше 2% усіх виборців.
Отож, за нескладними математичними розрахунками, Волинь може вплинути на появу чотирьох з половиною депутатів, висунутих партіями, а також – п’ятьох «мажоритарників» у відповідних виборчих округах.

Партії чи люди: за кого голосуємо?

Виборча система в незалежній Україні змінювалася кілька разів. Спершу діяла мажоритарна, на виборах у 2006 і 2007 роках – пропорційна, а у 2012 перейшли до змішаної. Поява половини складу Верховної Ради, кожен депутат якої закріплений за конкретним мажоритарним округом, обіцяла забезпечення депутатського контролю над усією територією держави, а також – тісний і безпосередній зв’язок із обранцями. Проте перед черговими виборами політики і політологи заговорили про нову трансформацію: пропорційну систему з відкритими списками.
Вибори за старим законодавством не зможуть допомогти розвитку демократичного партійного будівництва, перш за все внутрішньопартійної демократії, – пояснює Олександр Новосад.
– Але якщо експертне середовище ще з перших змішаних, а потім суто пропорційних, виборів наголошувало на необхідності введення відкритих списків, то партійні лідери провідних політичних сил завжди педалювали цю тему. Наприклад, суто теоретично ви можете уявити «Батьківщину» без Тимошенко, «УДАР» без Кличка, а «Свободу» без Тягнибока? До чого я це? Бо при відкритих списках партії потрібно шукати багато сильних кандидатів, кожен з яких має рватися захищати партію, причому переможуть ті, які отримають найбільше голосів виборців, а не занесуть грошей у партійну касу. Тобто, якщо у Волинській області, наприклад, розігрувалося б 10 мандатів, а найсильніша партія здобула б 3 мандати, то із десяти її кандидатів переможцями стали три її кандидати, яких обрали б наші земляки. У такому разі для багатьох політичних лідерів «природній добір» ззовні давав би у парламенті непрогнозований склад фракції. Нова команда могла б змінити і політичного лідера, який не відповідає духу часу.
Юрій Кресак оцінює плюси/мінуси того, що українці лишилися зі змішаною виборчою системою, таким чином:
– Ми втрачаємо: можливість контролювати політичні партії за окремими персоналіями, до парламенту знову потрапляють політичні спонсори, що викупили собі місця у списку; можливість радикального оновлення складу ВР; надію на пришвидшення процесів реформаторської діяльності Ради. Уникаємо таких загроз: періоду дестабілізації, який був би неминучим з огляду на потрапляння нових політичних гравців у Раду. Період створення коаліції, очевидно, затягнувся б на певний час, що є негативом на фоні бойових дій у Донбасі; ймовірної некерованості процесів узгодження рішень по лінії Президент – Верховна Рада.

Прогнози на стабільність

Політологи називають волинян прихильниками національно-демократичного спрямування. Відтак, прогнозують: найбільше їхніх голосів припаде «Блоку Петра Порошенка» (колишня «Солідарність»), «Батьківщині», Радикальній партії Олега Ляшка, УДАРу Віталія Кличка. Тобто із часів травневих президентських виборів політичні симпатії волинян особливо не змінилися.
– Загалом у нашій області кілька різних специфічних виборчих районів, які мають деякі відмінності у електоральних симпатіях: рейтинги провідних політичних сил там дещо відрізняються, – розповідає Олександр Новосад. – Цікаво, що північні райони Волинської області останніх вісім років живуть ніби віддаленим політичним життям: часто на місцевих виборах там виборчі бар’єри мають здатність долати партії, які були в тренді років 4-5 тому, а загалом у державі свою популярність уже звели нанівець. Тому й на парламентських виборах у цих районах, порівняно із загальною, якась кореляція ситуації буде і 26 жовтня 2014 року.
– Люди «ведуться» на радикальний популізм, – аналізує політичні смаки волинян Михайло Шелеп. – Тому, на жаль, пройдуть саме такі популістські партії. «Сила людей», «Демальянс» – партії затребувані, але люди це мало розуміють. Приміром, для Гриценка ці вибори стануть особистим іспитом: чи зможе він зібрати потужну команду?
У прогнозах також лунають назви партій: об’єднання «Самопоміч» львівського міського голови Садового, «Правого сектору» та «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка.
Це – ті політичні сили, яким, за оцінками місцевих політологів, волиняни допоможуть здолати 5 %, потрібних для подолання прохідного бар’єру, і потрапити до Верховної Ради. До речі, щодо самого відсотка, думки експертів розходяться. Юрій Кресак вважає, що «відсоток можна залишити таким, який він є. Молоді політичні проекти мусять або запропонувати виборцю щось надто привабливе, або вміти домовлятися з «архонтами». А от Олександр Новосад вважає, що прохідний бар’єр варто було б знизити до 3%, аби до парламенту могли потрапити нові політичні сили.
У мажоритарних виборчих округах, переконані експерти, також не варто чекати несподіванок.
У горохівському, ковельському та маневицькому округах перемогу прогнозують діючим депутатам від цих округів. А от для луцького і володимир-волинського  – можлива невелика інтрига.
На запитання, чи є в нових партій – приміром, у «Блоку Петра Порошенка» чи Радикальної партії Олега Ляшка – шанси знайти гідних представників, які змогли б змагатися в мажоритарних округах, політологи переконливої відповіді не дали.
– Блок Петра Порошенка» співпрацюватиме з усіма «прохідними» політиками. А Радикальна партія навряд чи знайде прохідних мажоритарних кандидатів на Волині, хіба по мажоритарному округу №22 буде висунутий сам Олег Ляшко, – вважає Юрій Кресак.
– Чим більш рейтингова партія, тим легше кандидату перемагати під її знаменами. Але змагання у мажоритарних округах – передусім боротьба сильних особистостей. Тому кандидатам-партійцям схочуть накрутити чуба і впливові місцеві особистості, здатні перемагати, – прогнозує Олександр Новосад.
Цікавим нюансом цих виборів може стати те, що «тепер ми маємо не провладних і опозиційних кандидатів, а трохи іншу ситуацію, і на виборчих перегонах можуть зустрітися колишні колеги», – зауважує Михайло Шелеп.
Волинські політологи солідарно переконані, що вибори відбудуться, і воєнні дії, які ведуться на сході країни під назвою АТО, їм не завадять. Проте кажуть, що велика ймовірність того, що новообраний склад парламенту теж стане тимчасовим: мовляв, вимогу Майдану про перевибори виконає, проте на інші суспільні зрушення виявиться неспроможним.
Костянтин ЯВОРСЬКИЙ

Довідка-СВ

Округи на виборах лишаються тими самими, тобто:
№ 19, що охоплює міста Володимир-Волинський та Нововолинськ, Володимир-Волинський, Іваничівський та Любомльський райони;
№ 20 – Горохівський,  Луцький, Локачинський, Рожищенський і Турійський райони;
№ 21 – місто Ковель та Ковельський район, Ратнівський, Старовижівський і Шацький райони;
№ 22 – місто Луцьк;
№ 23 Камінь-Каширський, Ківерцівський, Любешівський та Маневицький райони.
Понеділок, 08 вересня 2014 адміністратор  

Щоб мати можливість додавати коментарі, Вам необхідно зареєструватись. Якщо Ви вже зареєстровані, просто увійдіть на сайт під власним іменем і паролем. Деякі матеріали сайту можуть бути доступні для перегляду лише зареєстрованим користувачам.

Напрямки роботи

stil.jpg

Події

 

Ключові гравці у виборах міського голови Луцька

 

Понад 83% лучан підтримують вступ до НАТО

Більшість мешканців Луцька - 83,6% вважають, що Україні потрібно вступити до НАТО. Про це свідчать...

 

Чи підтримують у Луцьку ініціативи нової влади?

 

Чоловіки у Луцьку - більші оптимісти, ніж жінки

 

Книга про історію становлення інститутів громадянського суспільства

    Презентація цього видання відбулася  у приміщенні Волинської обласної універсальної бібл...

Опитування

Я ставлюсь до політики: