Асоціація молодих політологів і політиків

Розмір тексту
  • Збільшити розмір шрифту
  • Стандартний розмір шрифту
  • Зменшити розмір шрифту

Політична Волинь: відлуння столиці чи боротьба місцевих лідерів ?

Що чекає Волинь після буремних революційних подій Євромайдану? В регіонах створюються Народні ради. Що це за орган і наскільки він є легітимним? Які сценарії розвитку Євромайдану? Ці та інші запитання поставив кореспондент Інформаційного агентства "Волинські Новини" волинському політологу Олександрові Новосаду.

Повернення часів Грушевського

Політична атмосфера сьогоднішньої Волині – пряме відлуння подій на столичному Майдані. Це не спроби взяття реваншу чи поділ портфелів та теплих крісел. Так вважає політолог, голова волинської обласної молодіжної громадської організації «Асоціація молодих політологів і політиків» Олександр Новосад.

На його думку, події, які відбуваються сьогодні в державі, перегукуються з історичною віхою, коли створювалася Українська Народна Республіка і Центральна Рада.

«Легітимність – це те, чи сприймається влада народом, чи вважає він її законною . А сьогоднішня влада як в столиці, так і на місцевому рівні цю довіру втратила сильно. Сьогодні ступінь довіри до всіх інститутів влади дуже низький. Нинішня ж влада дуже підірвала свою легітимність ще у 2010 році, коли 3 березня створили провладну коаліцію в нелегітимний спосіб, а потім змінила Конституцію з порушенням законодавства», - каже політолог.

Невідповідність дій очікуванням суспільства та силові спроби розігнати київський Майдан просто спровокували жорстке протистояння суспільства і влади. Саме через втрату довіри до дій центральної влади учасники протестів і вирішили взяти владу в свої руки. Тому, після низки пікетів та захоплень обласних рад та облдержадміністрацій були створені Народні ради.

Ці Народні ради створюються централізовано, починаючи з Києва, говорить Олександр Новосад. Поступово вони можуть навіть перебрати всю владу в свої руки, оскільки перезавантаження влади потрібне скрізь, каже він. Більш того, народна рада і справді може стати альтернативою владі на місцях, певний період вирішувати організаційні питання, планування видатків, питання бюджету, а не лише бути декларативним органом. Інша справа – чи є кому цим займатися.

«Тоді постає питання, чи знайдуться люди, які готові це робити, наскільки вони будуть фахові», - зазначає він. Основна роль народних рад зараз – допомогти революції розхитати режим і змінити політичну систему. Важливий психологічний момент повсюдної присутності. Всі інші зміни, в тому числі і перерозподіл владних повноважень, можна буде вдосконалити в контексті загальних змін у державі.

Хто має більшу легітимність: закон чи народ?
В надзвичайно гострі кризові моменти формування паралельних інституцій держави можна вважати виправданим, адже власною бездіяльністю, небажанням нести політичну відповідальність та небажанням чути людей владною елітою було спровоковано протести. Саме звичайні громадяни, а не політики стали двигуном революції.

Законно обрана влада внаслідок своїх дій може стати нелегітимною в очах суспільства. У той же час історія знає немало випадків, коли швидко сформовані шляхом делегованого представництва в процесі революційних подій органи влади підтримувалися громадянами цих держав і були в їх очах легітимними, тобто суспільство ці дії схвалювало. Тому нині сформовані Народні ради мають певний елемент легітимності, адже формуються з вибраних народом (депутатів) або громадськими зборами представників.

У нас, згідно Конституції України, єдиним джерелом влади в державі є народ. Закони повинні бути спрямовані на благо народу. Водночас зараз офіційні закони, які зачасту можна перекрутити у вигідний ракурс, які приймаються в неконституційний спосіб, незрозумілим «ручним голосуванням», - сьогодні більше злочинні, аніж справедливі.

Одним із способів розв’язання гострих політичних криз є дострокові вибори, коли політики можуть перевірити схвалення своїх дій кількістю відданих голосів. Проте для цього потрібна відповідальна політична еліта при владі, яка сповідує демократичну культуру в політиці.

Переформатування влади і наймирніший протест
Вихід деяких волинських депутатів з лав провладної партії – також закономірний крок, каже Олександр Новосад.

«Люди не хочуть щоб їх ототожнювали з тим режимом, який причетний до кровопролиття. Попри формальну монолітність, Партія Регіонів була неідеальна. Вихід з лав партії може призвести до переформатування сил як у парламенті, так і в обласній, міських та районних радах», - зазначає політолог.
Волинь – єдина з-поміж українських регіонів, де захоплення облдержадміністрації відбулося мирно, без нищення майна.

«Зважаючи на політичні настрої волинян, у нас досить багато прихильників революції, яка відбувається. Вони так само є як серед звичайних людей, так і в середовищі правоохоронців і чиновників. Силові варіанти та побиття активістів відбулися, здебільшого, в центральних областях, де позиції регіоналів дещо сильніші. У кожній з областей сценарій відбувався індивідуально: десь швидше мобілізувалися громадські активісти, десь силовики були більш радикально налаштовані. На Волині дуже високий показник націонал-демократичного електорату, тому в нас можливість силового протистояння не така висока», - пояснює Олександр Новосад.

Символи державності в кровопролитній боротьбі

Волинський політолог відзначає, що у сучасних подіях багато символізму:

- початок протесту в заборонений День Свободи;

- масова мобілізація протестувальників 1 грудня – в річницю референдуму про підтримку незалежності України;

- спроба другого розгону Майдану після Міжнародного дня з прав людини.

- радикалізація протесту на вулиці Грушевського, який колись через нерішучість "розтринькав" весь обороноздатний потенціал держави – готових до присяги кілька сотень тисяч вояків;

- в День Соборності за Україну, окрім етнічних українців, гинуть і вірменин, і білорус…

Більшою чи меншою мірою майданами зараз охоплені практично всі області України.

Коли вибори і референдуми як форми прямого народовладдя перетворюються на бутафорію, залишається лише одна його можливість – громадські (народні) збори. Тобто українці зараз використали прадавній спосіб народовладдя, коли народними зборами (віче) приймалися важливі рішення у Київській Русі. Схожа процедура була і в козаків.

Запізніла реакція

Останнім часом на політичній арені в регіонах, і на Волині також, з’являються думки, що варто заборонити діяльність Партії регіонів та Комуністичної партії України. Політолог пояснює, що ці гасла – давно прогнозовані, хоч щодо комунізму звучать трохи запізно.

«Свого часу Україна не провела люстрації комунізму. Дещо запізно в епоху Ющенка почалися деякі зрушення. Державний механізм залишився практично таким самим, лише його одягнули в національні однострої.

Тому питання заборони Компартії та Партії регіонів жорстке, але воно постало через те, що в 2005-ому "бандити таки не сіли у тюрми", не відбулося змін. І після 2010 року ми отримали повний розгул безкарності дерибану держбюджету, в рази більший правовий безлад, кумівство та корупцію у владі в значно більших межах, ніж раніше», - зазначає він.

Що буде з нами далі?
На думку Олександра Новосада, є кілька варіантів розвитку подій у країні. Те, яким шляхом піде Україна, неминуче відобразиться і на всіх регіонах, у тому числі й нашому краї.

«Варіанти розвитку подій:
- Затягування протистояння. Зважаючи на події останніх десяти днів, скасування диктаторських законів не знімає всіх питань, а однієї відставки уряду Азарова зараз замало (тим більше, якщо постане новий уряд регіоналів), щоб врегулювати ситуацію та зменшити соціальне напруження.

- Парламентський спосіб врегулювання кризи шляхом переформатування більшості та можливого повернення до парламентсько-президентської республіки зразка 2006-2010 років. Однак повернення Конституційної реформи зразка 2004 року все одно залишає ряд проблем у системі взаємовідносин органів влади, які слід буде оперативно вирішувати.

- Відставка Януковича і дострокові вибори навіть з його участю. Перевибори Верховної Ради. М’який сценарій. Але він не всім сподобається. До того ж, залишається проблема забезпечення гарантування демократичності виборів.

- Відставка або втеча Януковича плюс політична люстрація. Перевибори Президента, Верховної Ради і, можливо, обласних рад. Перезаснування держави через створення нових механізмів функціонування влади в новій Конституції України. Деякі ідеї щодо цього розроблені Громадянською Асамблеєю України. Зокрема, що люди, які будуть розробляти проект нової Конституції, не зможуть певний час балотуватися на державні посади.

- Введення надзвичайного стану з метою придушення опору та зачистки активних елементів громадянського суспільства. Найменш прогнозований сценарій розвитку ситуації. Правда цілком можливо, що однією з перших жертв стане якраз сам Янукович», - зауважує Олександр Новосад.

Навіть введення надзвичайно стану не гарантує спокою в державі. Не виключено, що військові не підуть проти народу. Але, каже політолог, мусить бути перша військова частина, перші 5 танків, які перейдуть на бік протестувальників.

Однак ще є можливість домовитись. Важливо, щоб хоча б частина владної еліти змогла взяти на себе відповідальність і нарешті знайти компромісний варіант з протестувальниками, щоб мирно вирішити конфлікт.

Проте уже зрозуміло, що революція дала свої плоди. Насамперед – це висока громадянська активність та патріотизм.

P.S. Ухвалений в екстреному порядку новий Закон про амністію доводить те, що поки що все йде за першим сценарієм (затягування протистояння). Адже не знято ключові питання, які спричинили протести та не здійснено перезавантаження влади. Проте це може бути й непоганою ширмою для майбутнього силового варіанту розв’язання протистояння з боку влади.

Джерело: Волинські новини

Четвер, 30 січня 2014 адміністратор  

Щоб мати можливість додавати коментарі, Вам необхідно зареєструватись. Якщо Ви вже зареєстровані, просто увійдіть на сайт під власним іменем і паролем. Деякі матеріали сайту можуть бути доступні для перегляду лише зареєстрованим користувачам.

Напрямки роботи

kontent2.jpg

Події

 

Ключові гравці у виборах міського голови Луцька

 

Понад 83% лучан підтримують вступ до НАТО

Більшість мешканців Луцька - 83,6% вважають, що Україні потрібно вступити до НАТО. Про це свідчать...

 

Чи підтримують у Луцьку ініціативи нової влади?

 

Чоловіки у Луцьку - більші оптимісти, ніж жінки

 

Книга про історію становлення інститутів громадянського суспільства

    Презентація цього видання відбулася  у приміщенні Волинської обласної універсальної бібл...

Опитування

Я ставлюсь до політики: