Асоціація молодих політологів і політиків

Розмір тексту
  • Збільшити розмір шрифту
  • Стандартний розмір шрифту
  • Зменшити розмір шрифту

Політичні гранди після місцевих виборів

Олександр Новосад 

Партія регіонів стала всезагально-регіональною, а «Батьківщині» найбільш симпатизує міський виборець.

Розглянемо основні здобутки та перспективи політичних партій України на основі здобутих мандатів у обласних радах, Верховній Раді Автономної Республіки Крим та обласних центрах, оцінки перспективних політичних союзників, впливу отриманих на місцеві та національний політичний процес. В якості джерела для аналізу слугувала електоральна карта України, розміщена на «Українській правді», дані - із офіційних сайтів політичних сил.

Партія Регіонів в усіх регіонах

Регіоналів, без сумніву, можна назвати справжніми переможцями місцевих виборів. Кінцеві оголошені результати дозволили Партії регіонів, єдиній із політичних партій, закріпитися в усіх без винятку обласних радах та центральних містах регіонів. Регіонали отримали вцілому від 6.7% до 94.4% депутатських мандатів у облрадах та обласних центрах. Дванадцять регіональних представницьких органів (11 областей і АРК) перебуватимуть у повному контролі регіоналів. Якщо раніше географія абсолютного впливу Партії регіонів сягала переважно півдня України та східних областей, то на цей раз вони отримали більшість і в центральних регіонах – Черкаській області (57 із 104 депутатів облради), на Київщині (96 із 140 мандатів – 64.9%), Кіровоградщині (61 із 100 депутатів облради).

У багатьох інших областях регіонали отримають більшість завдяки союзницькій допомозі партій, що входять до пропрезидентської більшості у Верховній Раді або є схильними співпрацювати з регіоналами. Так, у Чернігівській (45 депутатів – 45%), Полтавській (57 мандатів - 47.5%), Сумській (50 мандатів - 50%) більшість буде утворена на основі співпраці із Комуністичною партією України, «Сильною Україною» та Народною партією. Перспективними партнери також є соціалісти, поодинокі депутати від Аграрної та Селянської партій. У Вінницькій, Житомирській, Хмельницькій областях регіоналам теж вдасться створити більшість із своїми політичними союзниками.

У Чернівецькій облраді багато що залежатиме від 23 депутатів «Фронту Змін», які теоретично разом із представниками «Батьківщини», «Нашої України» та «Свободи» можуть завадити створенню прорегіонської більшості (поки співвідношення 53 на 51 на користь націонал-демократів). Все залежатиме ще й від того чи не з’являться у представницькому органі регіону депутати-«тушки» та й чи зможуть демократичні сили діяти спільно.

Аналогічна ситуація у Волинській області, де ймовірність нерегіональної більшості більш вища, однак чимало експертів схиляються до того, що діючий голова облдержадміністрації знайде інструменти впливу для навернення до пропрезидентських лав кількох потрібних депутатів.
Змагання за останні два мандати рівненської облради відбувалися через перерахунок голосів та судову тяганину. Однак і тут ймовірність формування регіональної більшості найбільш висока.

Лише в найбільш проблемних для регіоналів територіях – Львівській, Івано-Франківській областях та Тернополі партія влади матиме порівняно невелике представництво.

Досить цікаве призначення Віктора Балоги на посаду очільника Міністерства з питань надзвичайних ситуацій можна теж розглядати крізь призму посилення його впливу у рідному для нього Закарпатті. Адже саме єдиноцентристи тут здобули найбільшу кількість мандатів до облради (42.6%) та ужгородської міськради (30%). Поєднання партій №1 і №2 у регіоні посилить вплив Єдиного Центру на політичний процес в регіоні, а ПР дасть можливість контролювати представницьку вертикаль влади і у цьому регіоні.

Загалом Партія регіонів після виборів отримала значне посилення впливу у регіонах держави. Висуванці регіоналів стали головами міст у 118 містах обласного значення (в т. ч. 11 обласних центрах).

В першу чергу слід звернути увагу на той факт, що вплив регіоналів найбільш сильний щодо тих адміністративно-територіальних одиниць держави, представницькими органами яких визначається спрямованість діяльності та розподілення фінансових потоків через місцеві підрозділи виконавчої влади - державні адміністрації (обласні, районні). Вплив і популярність регіоналів дещо (часом набагато) менша у містах обласного значення. Однак з огляду на наступні парламентські вибори, які планують теж провести за змішаною виборчою системою, апробація ефективності застосування мажоритарно-пропорційного принципу за принципом 50% на 50% може в майбутньому принести регіоналам значні успіхи при формуванні парламенту.

Не випадково один із представників парламентського керівництва фракцією ПР, народний депутат Чечетов уже завив, що вершитиме долю майбутніх змін до Конституції «300 спартанців», 100 із яких оберуть до Верховної Ради за пропорційною системою, а ще 200 отримають депутатські мандати через мажоритарні округи. Саме схожа технологія у 2002 році дозволила блоку «За єдину Україну» після не досить великих показників за політичну силу вцілому по країні, здобувши перемогу у 2/3 із мажоритарних округів, сформувати потім найбільшу фракцію в парламенті. Отож, добре оновлене старе для досягнення мети може бути ефективнішим, ніж дві попередні спроби запуску парламенту України винятково за пропорційною виборчою системою за закритими партійними списками.

«Батьківщина» в оточенні

Партія «Батьківщина» дещо втратила у підтримці порівняно із результатом Блоку Юлії Тимошенко в 2006. Це пов’язане як із відтіканням частини електорату, так і умовами виборчого процесу, створених спеціально для удару по розкрученому бренду «БЮТ». Адже через заборону виборчих блоків, бютівці були змушені робити ребрендінг і доносити через ключові повідомлення, на рівні партійної символізації, що партія ВО «Батьківщина» - це і є усім відомий Блок Юлії Тимошенко. Крім того, через проблеми в системі організації виборів та застосування технології створення партійних клонів кількох осередків цієї опозиційної до центральної влади партії, ВО «Батьківщина» не представлена у Львівській та Київській облрадах. Не маючи можливості зареєструвати там свій виборчий список, партія через суд таки домоглася скасування реєстрації псевдосписків кандидатів у цих двох регіонах.

Загалом рівень підтримки партії Тимошенко хоч і знизився, проте партія представлена у місцевих радах абсолютної більшості областей. Без врахування тих регіонів, де партія участі не брала, лише у Криму та Луганській і Донецькій областях «Батьківщина» не отримала жодного мандату в головних представницьких органах краю. Проте у двох регіонах, де не змогла отримати мандатів основна партія блоку, тимошенківці все ж представлені через Українську соціал-демократичну партію – традиційного багаторічного партнера для участі у блочному форматі на виборах. Так, УСДП має трьох депутатів у львівській облраді по одному – у луганській облраді та Луганську. В Донецьку «Батьківщина» все ж пройшла до кількох районних рад.

Незважаючи на значний відхід сільського виборця, бютівці все ж змогли отримати досить непогане представництво у обласних центрах. Хоч найчисельніщою фракцією «Батьківщина» буде тільки у Волинській обласній раді, водночас серед обласних центрів в якості найбільшої фракції 68% (41 депутат) мандатів представники «Батьківщини» матимуть у Хмельницьку, 48% (24) – у Луцьку, 47.4% (36) – в Сумах, 42.6% (23) – у Рівному, 38% (19) – в Чернігові, 28.3%(17) – в Чернівцях, 26.7% (16) – в Житомирі. Міськими головами представники «Батьківщини» стали у Хмельницьку та Запоріжжі.

Через віддаленість від центральної влади «Батьківщину» часом покидають окремі її представники. Показово, що новообраний міський голова Кременчука Бакаєв після перемоги під стягами партії Тимошенко одразу відрікся цієї політичної сили, заявивши, що керманич міста має бути позапартійним. А скільки колишніх бютівців на місцевих виборах 2010 року ішли від Партії регіонів!

Межа електоральної вершини «Батьківщини» в умовах змішаної виборчої системи змістилась дещо північніше і умовно розташувалась за лінією Суми-Черкаси-Чернівці. У регіонах, що слідують на північ від цієї лінії у бютівців дещо вища підтримка, якщо слідувати на південь – то в облрадах і обласних центрах поблизу Причорномор’я тимошенківці мають переважно фракції до 10 чоловік. Тільки на Полтавщині (в облраді 18 депутатів – 15% від загального складу), Харківщині (облрада – 15 депутатів (11%), 14 в міськраді Харкова – 14%), Кіровоградщині (14 представників у облраді (14%) і 18 у міськраді – 23.7%) спостережено дещо кращі результати.

Зрозуміло, що партії терміново потрібно оновлювати партійну стратегію та шукати шляхи взаєморозуміння з іншими політичними силами.  Після виборів представники партії самі визнали, що часом регіонали перемагали в мажоритарних округах із результатом у 10-15% через розпорошеність голосів між чисельними представниками опозиції. З огляду на майбутні парламентські вибори партія має зробити висновок, щоб бути належно представленою у Верховній Раді.

"Політична кухня України"

П'ятниця, 12 листопада 2010 адміністратор  

Щоб мати можливість додавати коментарі, Вам необхідно зареєструватись. Якщо Ви вже зареєстровані, просто увійдіть на сайт під власним іменем і паролем. Деякі матеріали сайту можуть бути доступні для перегляду лише зареєстрованим користувачам.

Напрямки роботи

elect.jpg

Події

 

Ключові гравці у виборах міського голови Луцька

 

Понад 83% лучан підтримують вступ до НАТО

Більшість мешканців Луцька - 83,6% вважають, що Україні потрібно вступити до НАТО. Про це свідчать...

 

Чи підтримують у Луцьку ініціативи нової влади?

 

Чоловіки у Луцьку - більші оптимісти, ніж жінки

 

Книга про історію становлення інститутів громадянського суспільства

    Презентація цього видання відбулася  у приміщенні Волинської обласної універсальної бібл...

Опитування

Я ставлюсь до політики: