Асоціація молодих політологів і політиків

Розмір тексту
  • Збільшити розмір шрифту
  • Стандартний розмір шрифту
  • Зменшити розмір шрифту

Політична криза в Україні: ознаки, причини, наслідки

Олександр Темчук (Гуд)

Дослідження політичних криз в Україні є дуже актуальним в наш час. Аналіз суспільно-політичної ситуації, яка склалась, домоможе дати розуміння та знайти відповідні виходи з кризового становища. Політичні кризи є здебільшого негативним явищем. Вони доводять недосконалість інститутів влади, є підривним механізмом авторитету влади перед суспільством світовим співтовариством. Криза заявляє, що в державі є збої при роботі державних механізмів і що вона потребує перезавантаження. Але тим не менше, це лише один бік медалі, тому що політичні кризи виявляють усі причини їх виникнення та вказують на проблеми, які потребують першочергового вирішення.

Україна, отримавши незалежність, не мала власного чіткого бачення на побудову демократичної держави. За державним кермом осідали старі політичні еліти, які не мали досвіду та бажання діяти в нових умовах. Пропрацювавши довгий час в  радянської системі державного управління, вони  не мали бажання кардинально змінювати свої дії в управлінні новоствореною державою. Підхопивши макет побудови демократичної держави, політики не мали бажання змінювати і його середину. Їхня робота була схожа на автомобіль з новим кузовом, але з старим мотором. Усі внутрішні механізми були проржавілі старими підходами до керування країною. Ніхто не мав бажання ділитися владою. Всі інтереси були як завжди спрямовані на потреби верхівки, а народ отримував гарну обгортку з повною відсутністю бажаного всередині.

Підійти до ознак політичної кризи, яка розпочалася з 2004 року і триває нині, можна визначивши узагальнений перелік ознак політичної стабільності. Головними з них є: 1) тривала робота уряду (інститутів влади); 2) наявність легітимного конституційного (політичного) режиму; 3) відсутність недоліків у структурних змінах; 4) регулярність потоку політичних взаємодій; 5) реальні макропоказники розвитку суспільства. Як бачимо з переліку ознак відстутнім в нашій країні є більша половина ознак стабільності. Це є наявність багатьох недоліків, які присутні в нашій державі.

 

Щодо оцінки нинішньої кризи, то вона поділяється навпіл: з одного боку вона оцінюється як суспільно-політична криза, з іншої сторони можна говорити лише про характер політичної кризи. Відсутність демократичних традицій та чіткого розуміння парламентського плюралізму породжують ряд причин, основними з яких є:

  1. Боротьба величезних фінансово-промислових груп за доступ до економічних ресурсів.
  2. Нездійснення сподівань народу після «Помаранчевої революції» на створення дійсно діючих демократичних інститутів.
  3. «Хаос в законодавстві», які був створений під час проведення змін до конституції у 2004 році, який призвів до поглиблення конституційної кризи. Не було здійснено відповідної підготовки до існуючих змін в законодавстві.
  4. Життя "від виборів до виборів".  Мала ефективність законодавчої гілки влади, яка веде за собою порушення роботи усієї правової та політичної системи держави.
  5. Нездатність політиків об’єднати Схід та Захід, а лише нечесна боротьба за так званий електорат.
  6. Відсутність закону про опозицію та політичної взаємодії з владою.
  7. Власні інтереси політиків переважають інтереси держави в цілому.

Під час цього періоду визначилась жорстка поляризація України, що розділилася на Захід і Схід, та досить безповоротну тенденцію до формування двопартійної системи. Колапс влади, що демонстративно виник протягом виборів, є не тільки результатом виборчої кампанії, але й продуктом історико-культурного та політичного розвитку України. До того ж, специфіка виборів Президента у нашій країні полягає в тому, що вони виступають причиною і наслідком не стільки зміни влади, скільки чергового міжелітарного перерозподілу власності як усередині країни, так і між закордонними зацікавленими особами. У зв’язку з цим значно підвищується ріст розчарування в новій владі серед тих громадян України, хто буде чекати від неї швидких змін і помітних соціально значимих здобутків. Адже процес голосування, а тим більше — підтримка кожного з кандидатів на вулицях, є обумовленими не стільки їхньою власною популярністю, скільки одіозністю представників старого керівництва, а також вибором певного вектора розвитку України або запереченням того, що пропонують опоненти.

Останні шість років дедалі більше зводиться до міжінституційних конфліктів компетенції політична діяльність в Україні. Яскривими фактами цього є стосунки між Президентом і Верховної Радою двох останніх скликань, між Президентом і Прем’єр-міністром від опозиційної партії. Постійних причинами конфліктів у боротьбі за владу стала процедура призначень посадових осіб. Це дуже добре було очевидним під час призначень глав державних адміністрацій. Сьогодні практично кожне кадрове призначення, і на центральному, і на регіональному рівнях, стає політичною проблемою.

Наслідки політичних негараздів на теренах України є очевидні. Імідж країни втрачає свої позиції. Нестабільна ситуація супроводжується зловживанням владою та її корумпованість в усіх сферах суспільства. Створюються умови тиску зі сторони держав, яким політична криза в державі на руку. Довіра до держави різко падає і це призводить до соціальних та економічних потрясінь. Звичайно криза це можливість здійснити нові зміни, провести відповідні реформи, але для цього потрібні нові люди, нова свідомість та бачення, як політично так і економічно розвитку держави.

Реалії та причини політичної кризи в Україні криється в непослідовному проведеній конституційної реформи, недосконалості виборчого законодавства, відсутності чіткої юридичної бази, низькому рівні політичної волі та свідомості. Такі умови потребують швидкого реагування, якого , на мою думку, можна досягнути шляхом послідовних реформ, які в умов не тільки політичної, але й економічної кризи, мають величезне значення для майбутнього України.

Понеділок, 12 квітня 2010 адміністратор  

Щоб мати можливість додавати коментарі, Вам необхідно зареєструватись. Якщо Ви вже зареєстровані, просто увійдіть на сайт під власним іменем і паролем. Деякі матеріали сайту можуть бути доступні для перегляду лише зареєстрованим користувачам.

Напрямки роботи

exit-poll.jpg

Події

 

Ключові гравці у виборах міського голови Луцька

 

Понад 83% лучан підтримують вступ до НАТО

Більшість мешканців Луцька - 83,6% вважають, що Україні потрібно вступити до НАТО. Про це свідчать...

 

Чи підтримують у Луцьку ініціативи нової влади?

 

Чоловіки у Луцьку - більші оптимісти, ніж жінки

 

Книга про історію становлення інститутів громадянського суспільства

    Презентація цього видання відбулася  у приміщенні Волинської обласної універсальної бібл...

Опитування

Я ставлюсь до політики: